Як працювати із психологом? Блог психолога

Багато людей досі думають, що достатньо знайти собі психолога, піти на 1 консультацію — і «прощайте проблеми; привіт щасливе майбутнє».

Та на жаль, ми не живемо у світі рожевих поні, «великих цілителів, що бачать людину наскрізь» і «чудодійних рецептів, як жити», які викладаються на психологічних факультетах.

Коли йдеться про реальність, то ми маємо розуміти, що:

— один раз відвідати психолога — це те саме, що один раз прийти у спортзалу. Комусь вдалось досягнути суттєвих змін за один раз? Отож-бо: це процеси, що потребують часу;

— психологічна сесія — це не масаж, спеціаліст/ка не зробить вам добре без вашої активної участі, навіть якщо буде дуже сильно старатись;

— знати, як потрібно і робити це, — принципово різні речі. Задача у роботі з психологом — не «дізнатись», а навчитись і закріпити.

Перша сесія потрібна для знайомства та діагностики. Це нормально, що за її результатами не вирішилась ваша багаторічна проблема.

Було б гарно, якби на першій сесій ви сконцентрувалися на тому, чи підходить вам спеціаліст/ка, чи відчуваєте ви, вона він/вона зможе вам допомогти. Використайте цей час, щоб задати всі питання, що вас хвилюють і відносно організації роботи з психологом, і відносно вашого запиту, і відносно цілей на роботу.

Мені подобається порівняння, що перша зустріч з психологом/гинею — це взаємне інтерв'ювання. Ви розповідаєте, які ваші життєві проблеми, задачі і цілі, психолог розповідає, які є у нього компетенції у цих темах. Якщо відбувається метч, починається етап збору інформації про вас, діагностики та постановки цілей. Це вже може займати кілька перших сесій.

При знайомстві цілком нормальними є питання до психолога на кшталт:

Якою є ваша освіта?

Які ваші компетенції у моєму запиті?

Як ми будемо працювати?

Можливо, тут ви відчуєте, що це «не ваше», що ви не можете почувати себе комфортно з цією людиною. І це ок. Але якщо на цьому етапі припиняється робота, то це точно не тому, що за дві з половиною сесії досі немає суттєвого результату.

Робота з психологом потребує регулярності і часу. Це варто прийняти і передбачити у своєму графіку та бюджеті.

Це нормально — обирати частоту зустрічей та їх регулярність із своїм психологом. Запитайте, якою є оптимальна частота і регулярність зустрічей у напрямку, в якому працює ваш спеціаліст. Зазвичай йдеться про 1 раз на тиждень. Проте у різних напрямках/підходах роботи будуть діяти різні рекомендації і правила, а в цілому робота з психологом — річ добровільна. Як і її частота та регулярність.

Проте варто розуміти, що на початковому етапі роботи варто зустрічатись достатньо часто, щоб щонайменше збудувати стосунок і довіру, поставити цілі на роботу і розпланувати її. Бо якщо цього немає, а ви приходите раз на 3 місяці, то скоріш за все кожна ваша сесія буде, як перша із тим самим етапом «знайомства» з вашими новими обставинами.

Разом із тим наївно сподіватись, що рідкісні зустрічі дадуть суттєвий результат. Він буде, але знову повертаємось до аналогії із спортзалою. Частота і кількість зусиль докладених до «тренування» будуть визначальними.

Життєві зміни відбуваються «поза кабінетом». Здобутки / ідеї сесій важливо втілювати у життя, приймати нові / інші рішення, пробувати нову поведінку і робити домашні завдання.

Найпростіше, що можна робити — рефлексувати досвід сесії. Після роботи ви можете присвятити кілька хвилин тому, щоб відповісти собі на питання:

— що важливого в роботі сьогодні відбулось?

— як мені було під час зустрічі на різних її етапах?

— що з того, що про ми говорили і до чого дійшли, я можу вже використовувати, щоб зробити своє життя/самопочуття кращим?

— які рішення щодо «маленьких кроків» я приймаю зараз?

Ви відповідальні за зміни у своєму житті. Не психолог. Психолог відповідальний на процес роботи на сесії, за свої знання/компетенції. За те, щоб надавати вам послуги етично, професійно та підтримуюче.

У мене був випадок, коли клієнтка говорила, що коли прийшла до мене, сподівалась, що то як до перукаря. Вона каже, що хоче, а я маю зробити це, бо «ви ж на це власне й вчитись стільки років». І для тієї клієнтки, і для ваc у мене погані новини. Робота з психологом працює не так. Тут радше про те, щоб самим навчитись робити собі зачіску.

Психолог не повинен говорити вам «щось нове» чи «відкривати великі істини», які виключно словом змінять ваше життя на краще.

Якщо вам потрібна проповідь «Як правильно жити», йдіть у церкву. Якщо вам потрібно, щоб хтось «відкрив вам істину про вас», зверніться до астролога чи ворожки. То їхній ринок і їхні запити.

Робота з психологом — це спеціально організований процес роботи над дослідженням старих способів думати, переживати і діяти та побудова нових, бажаних, більш корисних способів це робити.

І ви активний учасник цього процесу. Не слухач. Не піддослідний. Не пацієнт (коли ми говоримо про психотерапію / коучинг / консультування).

Тому прояснюйте, що незрозуміло, щиро діліться власними переживаннями / ідеями, що супроводжують роботу, давайте психологу зворотній зв'язок щодо того, що вважаєте важливим проговорити чи запитати.

Ідеї про «квантові стрибки» у розвитку, «гігантські прориви», «точки незворотності», після яких змінюється все, не відповідають тому, як функціонує мозок.

Тобто є певний розтягнутий у часі процес роботи на сесіях та поза ними, де ви поступово набуваєте нових знань, навичок, стратегій поведінки, і це зрештою впливає на ваше теперішнє і майбутнє. Як бачите, чимало має бути для цього проговорено, зроблено, усвідомлено, протестовано, змінено.

Справді, деякі люди розповідають, що якась 1 сесія змінила їх життя. Сесія, після якої вони відчути потенціал колосального прогресу. Більше того, у мене є така сесія. Я добре її пам’ятаю, і вона суттєво мене просунула і у життєвих, і професійних питаннях. Але до цієї сесії — півтора роки психотерапії у транзактному аналізі, 4 роки на псифаці і рік коучингу.

Тому будьте реалістами. В середньому біля року вчимось читати, кілька місяців — водити машину, але чомусь всі хочуть за 50 хвилин навчитись жити щасливо, без напруги і проблем.

Логічне питання: скільки тоді має тривати робота? Тут знову багато чого залежить він напрямку роботи, запиту, стану людини і її досвіду, компетенцій і професійної інтуїції психолога. Якщо вам потрібно точково прийняти певне рішення, то, можливо, достатньо буде 1–3 сесій. Стільки ж, якщо ваш запит — про те, щоб справитись із певними емоціями тут і зараз.

Та якщо йдеться про «пропрацювати дитячі травми», «перестати боятись стосунків» чи «навчитись добре до себе ставитись», на це знадобиться більше часу.

Навіть якщо у вас була 1–2 сесії завершення контакту з психологом є дуже важливим. Що вже говорити про тривалу роботу?

Як зазвичай ви завершуєте контакт? Необов’язково з психологом, взагалі з людьми? Подумайте про це зараз, бо є доволі велика вірогідність того, що ви просто зникаєте, ігноруєте чи відсторонюєтесь, поки людина «сама все не зрозуміє». Так ми закріплюємо поведінку, де нездатні завершити контакт, відрефлексувати досвід і попрощатись.

Коли після цього психолог вам пише з питанням, чи бажаєте ви продовжити роботу, то це не тому, що він щось «не зрозумів» і тягне вас на наступну сесію (хоча серед неетичних може бути й так). Він/вона це робить для того, щоб в разі чого завершити контакт. І тут це завершення є важливим і має терапевтичний ефект.

Не залишаючи аналогій, варто зазначити, що процес роботи з психологом може не бути простим. Так само, як на початку буває непросто регулярно займатися спортом, водити автомобіль, говорити англійською. Та ми це робимо, іноді докладаючи суттєві зусилля і ресурси, бо знаємо для чого нам це потрібно. Так само тут, чим краще ви розумієте, ради чого у своєму житті ви звернулись до психолога, тим легше вам буде зрештою проходити складні етапи.

Перш ніж відправитись на першу зустріч, подумайте про те, які зміни у вашому житті справді варті цих зусиль. Подумайте про ці зміни і про те життя, яке ви можете мати, коли будете вміти справлятись із тим, що поки що для вас є проблемою.

«Я обрав/ла психолога. Що далі?»

Перша сесія потрібна для знайомства та діагностики. Це нормально, що за її результатами не вирішилась ваша багаторічна проблема.

Робота з психологом потребує регулярності і часу. Це варто прийняти і передбачити у своєму графіку та бюджеті.

Психолог не повинен говорити вам «щось нове» чи «відкривати великі істини», які виключно словом змінять ваше життя на краще.

Ідеї про «квантові стрибки» у розвитку, «гігантські прориви», «точки незворотності», після яких змінюється все, не відповідають тому, як функціонує мозок.

Навіть якщо у вас була 1–2 сесії завершення контакту з психологом є дуже важливим. Що вже говорити про тривалу роботу?